2. ПЕРШИЙ МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН

У компанії «Моторола» Мартін Куперв — новий інженер, що прийшов у 1954р., на початку 1970-х рр займав вже пост віце - президента компанії. Йшла робота по створенню першого мініатюрного мобільного телефону.

Працюючи в такій компанії, Купер не міг пройти повз жарких баталій , що розігралися в ті роки між великими компаніями в сфері інформаційних технологій. Так, головною темою розробок була в тоді автомобільна радіотелефонна мережу. Громіздка і не зовсім зручна, зв'язок, проте, виявилася надзвичайно популярною, і ця популярність стрімко продовжувала зростати. Проблему конфлікту близьких по частотах каналів, а також полегшення конструкції і намагались вирішити кілька найбільш просунутих технологічно фірм, в одній з яких працював і Мартін Купер.

До початку 70 - х років боротьба на фронті розробок першої мобільного зв'язку йшла буквально на години. Власне принцип був уже відомий, а тому вирішувалося головне питання - хто стане першим? Хто першим з'єднає радіосигналом передавальну станцію і телефонну трубку?

Саме 3 квітня 1973 року Купер здійснив перший дзвінок, перебуваючи на одній з вулиць Нью - Йорка. Кому ж він подзвонив якщо тоді майже ні в кого не було таких телефонів? - Подзвонив він своєму конкуренту Джоелу Енджелу з компанії AT & T , що була на той момент найбільшою в світі. 'Вгадай, звідки я дзвоню?' - Почув у слухавці голос Мартіна глава відділу Джоел Енгель ( Joel Engel ). - 'Я дзвоню тобі зі справжнього стільникового телефону'.

Сам Купер згодом згадував: «Не пам'ятаю, що він тоді відповів. Але, знаєте, я чув, як скриплять його зуби'. Це вже з'ясувалося з інтерв'ю, яке він дав BBC.

Цей телефон був прототипом Motorola DynaTAC , став через якихось десять років першим мобільником , який можна було придбати в магазині.

Так, Мартін Купер зібравши команду, якій вдалось розробити і зібрати неіснуючий до цього продукт за 90 днів. Телефон моделі 'Dina - TAC', важив близько 2,5 кг, за що був названий "цеглиною". Заряду акумулятора вистачало лише на 20 хвилин розмови. Купер говорив, що це було дуже до речі, так як рука все одно не витримувала тримати таку важку трубку довше двадцяти хвилин. Ціна звичайно ж була величезною , 3995 доларів і на сьогоднішні гроші з урахуванням інфляції довелося б заплатити за нього 9000 доларів. До слова по такому телефону розмовляє Гордон Гекко у фільмі «Уолл стріт».